Я - Андрущенко Світлана Володимирівна -
вчитель біології та хімії вищої категорії, старший учитель
КЗ "Івківський ліцей"
Ладанської селищної ради
Моє життєве кредо:
" Все в наших руках, тому їх не можна опускати"
В народі кажуть, що письменник живе в своїх книжках, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель у думках і справах своїх учнів.
Вчительство – це і мистецтво і праця.
Я знаю: учителями не стають, ними народжуються. Хоча, звичайно, учитель – це не тільки Божий дар, а й дуже відповідальна та наполеглива праця і серце, віддане дітям. Саме вчитель, педагог, викладач, вихователь закладає і створює основу творчої людської діяльності.
Пізнати і навчити дитину у цій складній справі немає готових рецептів.
Візьми промінь світла
І спрямуй його туди,
Де панує темрява…
Візьми усмішку
І подаруй її тому,
Хто так її потребує.
Візьми доброту
І яви її тому, хто сам
Не вміє віддавати.
Візьми віру
І віддай кожному,
Хто не має її.
Візьми любов
і неси її всьому світові.
Котрий рік навчаю дітей та щоразу навчаюся від них сама. Тому успіх своєї педагогічної праці вбачаю у взаємній любові вчителя і учня ,у постійному спілкуванні з дітьми, , у вмінні “запалити” дітей до роботи. Але, насамперед, треба зрозуміти дитину як особистість, розгледіти її індивідуальні особливості.
Для мене дитина – квітка, яка асоціюється з ромашкою. Цікава символіка кольорів цієї квітки:
Білий колір – це чистота. Це юні, чисті душі дітей, які вперше приходять до школи.
Жовта середина квітки – це світло, радість, насолода, яку ми відчуваємо від своєї праці.
Зелений колір – мир, надія. Надія на те, що наша педагогічна нива ряснітиме чудовими сходами.
Завданням кожного з нас є зробити процес навчання захоплюючим та радісним. І тут важливе все: посмішка, доброзичливий тон, мистецтво спілкування, почуття гумору.
Рецепт вчительської молодості:
Систематично вживай:
- бальзам мудрості,
- коктейль творчості,
- каву бадьорості,
- відвар пунктуальності,
- настій терпимості,
- екстракт людяності.
Виконуй все це ретельно і будеш вічно молодим, вчителю.
Рецепт вчительського щастя:
Візьміть чашу терпіння,
Налийте туди повне серце любові,
Вкиньте дві пригорщі щедрості,
Хлюпніть туди ж гумору,
Посипте добром,
Додайте якомога більше віри,
І все це добре перемішайте.
Потім намажте на шматок відпущеного вам життя
І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.
