. Чому ж більшість із нас, і у дитячому, і в підлітковому, і навіть, у дорослому віці червоніє, маючи на це різноманітні причини, причому у кожного свої?. Що ж відбувається з нашим обличчям?

Причин, чому люди червоніють, багато, а професор Франц де Вааль, який працює в університеті Emory в США зауважив, що цією якістю володіють єдині на планеті істоти – люди.

Почервоніння обличчя виникає:

-при загрозливій небезпеці;

-при хвилюванні;

-у вигляді боязні деяких людей;

-перед майбутньою важливою справою;

-перед важливою зустріччю;

-при збентеженні;

-під час конфліктів;

-при невдачах у навчанні чи роботі;

-при виступі перед великою аудиторією;

-при неочікуваній ситуації;

-при лякливій ситуації;

-при незручній ситуації;

-при відповідях на неприємні запитання;

-при вислуховуванні несправедливої критики;

-при розмові з людиною, якій симпатизують;

-при розмові на інтимну тему;

-при знайомстві з незнайомими людьми.

Загалом, все те, що якось вас зачіпає або хвилює, відразу ж викликає почервоніння. І ви нічого, ну зовсім нічого не можете з цим зробити! І найголовніше, вам здається, що всі над вами сміються!

Часом нам не хочеться виставляти на показ свої внутрішні почуття і відчуття, але людство так влаштовано, що десь в глибині нервової системи спрацьовує пружина, яка викликає прилив крові до обличчя під час брехні або, коли людина потрапляє в неприємну ситуацію.

Фізіологи стверджують, що почервоніння обличчя говорить про чутливу душу людини та її високі моральні принципи. Звичайно, ті, у кого залізні нерви, можуть збрехати і не почервоніти, або не червоніють ті, у кого капіляри на обличчі розташовані набагато глибше, ніж у інших людей. Такого типу люди можуть брехати до нескінченності, і ніхто цього не помітить. Є таке припущення, що посилаючи фарбу на обличчя, природа змушує людей брехати менше. А почервонілий брехун посилає групі оточуючих сигнал про готовність принести вибачення. Це знижує рівень агресивності і примушує інших людей швидше прощати того, хто провинився.

Механізм почервоніння має безпосередній зв’язок із напруженням мімічних м’язів та ділянками головного мозку, котрі відповідають за соціальні контакти. А, як відомо, внутрішній стан людини відображається на її обличчі. І якщо людина почервоніла, це свідчить тільки про те, що вона приховує свою реакцію на зовнішні події, що відбуваються. При цьому, мімічний м’яз напружується і відбувається підсилення кровообігу, що призводить до почервоніння обличчя.

В чому ж полягає механізм «почервоніння». Це відбувається тому, що до зовнішніх шкірних покривів людини прилинула кров в результаті різкого розширення капілярів, а з біології відомо, що капілярна мережа обличчя досить густа, тому дивуватися зміні кольору обличчя не варто. Причому, капіляри таким же чином відповідальні і за прямо протилежний процес – звуження. Чому ж капіляри розширюються або звужуються? За це відповідальні нерви - «вазомотори». Саме підкоряючись імпульсам, що передаються по них, капіляри змінюють свій просвіт. Вчені вважають, що чим сильніше діють фактори, які викликають почервоніння, тим більш насичене забарвлення шкірних покривів: вазомотори подали сигнал, капіляри розширилися, тобто вазомотори віддають команду капілярам.

Під час нервового збудження в організмі відбувається перерозподіл крові, вона активніше постачається:

- у м’язи, щоб підготувати їх до небезпеки;

- до легень, яким потрібно більше повітря;

- до серця, щоб воно підвищило свою роботу з перекачування крові;

- до мозку, щоб той знайшов швидке рішення. Останнє залежить від типу нервової системи. 

У літературі про людину, яка червоніє можна зустріти різноманітні порівняння:

-червоніти – шарітися;

-червоний як калина (мак, буряк);

-заливатися рум’янцем;

-«краска залила обличчя»;

-обличчя наливається жаром;

-обличчя пашить вогнем;

-почервонів – «пече раків»;

-обличчя налилося кров’ю.