Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів є однією з найактуальніших в навчальному процесі  . Розв’язання проблеми потребує нових підходів до подальшого вдосконалення змісту , форм, методів та способів навчання, спрямованих на реалізацію принципу активності в учнів, пошуку таких комбінацій, які б дали змогу створити базу для забезпечення  максимальної активності пізнавальної діяльності.

  Пізнавальний інтерес як фактор, що активізує пізнавальну діяльність школярів виступає потужним стимулом активності людини, під впливом якого психічні процеси  відбуваються інтенсивно а діяльність стає привабливою і продуктивною. Саме тому  важливо активізацію пізнавальної діяльності починати з формування стійкого інтересу до предмета.

  Для того, щоб активізувати пізнавальну діяльність , треба використовувати такі методи , які б спонукали  учнів до активного пошуку , висування гіпотез та їх перевірок.

На своїх уроках ,серед таких методів я практикую  частково-пошукові або евристичні методи. Вони розвивають навички пошуку , спонукають до самостійного розв’язання частини проблеми. Крім того використовую проблемний та дослідницький методи.

Наприклад , під час вивчення теми «Повітря, його склад»  на початку вивчення теми ставлю учням запитання « Яка молекула повітря?».  Шукаючи відповідь на це питання, учні вивчають і встановлюють склад повітря,  властивості. Опираючись на знання  з природознавства , фізики,  учні з’ясовують  і в кінці теми дають відповідь , «що молекули повітря не існує».

Для активізації пізнавальної діяльності  використовую різні форми організації роботи на уроці:

Індивідуальні:

-«інтелектуальна розминка»;

-«Вірю - не вірю»;

- мозковий штурм ;

- самостійну роботи;

- метод  «мікрофон»;

Групові:

-«Чомучка»(групи учнів  обмінюються підготовленими вдома запитаннями, які починаються словами «чому».

- «Учитель- учень».(працюючи в парах , учні вивчають різний навчальний матеріал, а потім один стає вчителем  та пояснює іншому прочитане, після чого вони міняються  ролями.)

- Взаємоопитування.

Кожна з цих форм в тій  чи іншій мірі активізує окремі етапи пізнавальної діяльності. Уміле використання та поєднання цих форм забезпечує активізацію пізнавального інтересу в учнів.

Для формування пізнавального інтересу в учнів у навчальному процесі  слід використовувати цілий арсенал найрізноманітніших методів, які максимально включають дитину у процес навчання. А застосувати різні методи навчання можливо лише тільки під час використання різних форм  уроків. На початковому етапі вивчення хімії у 7 класі , для того щоб сформувати стійкий інтерес до  предмету хімії ,проводжу  нестандартні форми уроків. Наприклад при  вивченні теми «Початкові хімічні поняття» урок «Речовини» проводжу урок «Подорож у світ малого».Під час цього уроку  учні, вивчаючи будову речовин , подорожують по стаціях «Атомна», «Молекула», «Металічна», «Неметалічна». Під час подорожі  учні знайомляться з такими поняттями як «атом», «молекула», «прості і складні молекули», «прості і складні речовини», «речовини метали  і неметали».

   У старших класах практикую таку форму уроку , як  семінар. Під час цих   уроків  створюються всі умови для спонукання учнів ставити  вчителю запитання , виникає можливість колективного аналізу результатів роботи окремих учнів (рецензії на відповідь, повідомлення.)

На своїх уроках я прагну не до того, щоб кожен учень мене розумів, а до того, щоб мене  не можна було не зрозуміти. Для досягнення цього у своїй роботі я використовую такі прийоми.

 На етапі  відтворення учнями  засвоєння знань.

Включаю клас в активну роботу з перших хвилин уроку- з перевірки знань. Але опитування займає багато часу  і тому щоб всі учні були задіяні практикую різні  форми організації опитування: індивідуальну, групову, фронтальну.

Застосовую різноманітні методи контролю:

• Методи письмового контролю (хімічні диктанти, тести, дидактичні картки)
• Методи практичного контролю , що виявляють уміння і навички ставити досліди, проводити  практичні  роботи і лабораторні досліди.
•  Методи усного контролю ( індивідуальне  опитування, фронтальна бесіда, бесіда, спеціально підготовлені повідомлення учнів),  гра «ланцюжок»,  продовження іншими відповіді учня, «хімічний крос» учитель зачитує незавершені вислови та пропонує учням доповнити їх необхідними відомостями, наприклад «Електроліти – це  речовини…» 

 «Вірю – не вірю» учням пропонується відповісти  на запитання , що починаються словами «Чи вірите ви в те , що…», наприклад: «Чи вірите ви в те , що повітря складається на 78% з  азоту?».

«Опитувальна естафета» .Такий метод опитування я проводжу між рядами. Учням перших парт роздаю дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі.

«Хімічна мозаїка».Група учнів отримує картки, на яких пропоную набір слів , з яких потрібно скласти задані поняття, наприклад «певним, вид,  характеризується, атомів,  елемент,  ядра, хімічний, зарядом, що».

На етапі вивчення нового матеріалу використовую такі прийоми роботи як:

• «Творча лабораторія» . Кожна група отримує  проблемне завдання і шукає відповідь на нього. Так під час вивчення теми «Розчини» учні можуть доводити чому сіль і вода  - розчин ,а пісок  і вода -  ні?
• «Шпаргалка» . на цьому етапі групи учнів, опрацьовуючи новий матеріал створюють власну  шпаргалку, фактично опорну схему, за якою будують власну  відповідь.
• «Конкурс  запитань».вивчаючи матеріал, учні готують по кілька запитань . потім обмінюються запитаннями на наступному етапі уроку закріплення і повторення.

На завершальному етапі уроку  перед учнями стоїть завдання «Навчаємося перевіряти та оцінювати  свої знання».

Проводиться вище згаданий прийом «Конкурс запитань», розв’язування хімічних кросвордів , ребусів, невеличкі «експрес – тести» тощо.

Творчий підхід до побудови уроку , вибір найраціональнішої організації,  і структури уроку – одна з найважливіших умов підвищення ефективності уроку, неодмінна передумова активної пізнавальної діяльності учнів. Побудова уроку повинна спрямовуватись на  ефективне виконання навчальних завдань. А оскільки завдання різні на різних уроках, то й  в їх побудові не повинно бути шаблонів.

 Хімія – наука експериментальна. Тому проведення експерименту займає значну частину навчального процесу. Хімічний експеримент являється одним із засобів формування наукового світогляду учнів. Він  відіграє величезну роль в розвитку логічного мислення, уміння абстрактно мислити. Експеримент дозволяє глибше зрозуміти суть явищ і процесів , що вивчаються. Під час вивчення хімії практикую всі види експерименту – демонстраційний, лабораторні досліди, практичні роботи, розв’язування експериментальних задач. Дослідницький характер експерименту  потребує від учнів умінь логічно мислити. Досить широко застосовують експеримент при  повторенні і узагальненні знань. Це хороший засіб систематизації  і поглиблення понять. Особливо цінне повторне використання експерименту в 11 класі , при узагальненні матеріалу.  Під час повторення  учні більш підготовленні  до досліду, знають, що спостерігати, яких результатів потрібно очікувати.

Використовуючи експеримент при вивченні хімії слід велику увагу приділяти таким дослідам які  досить часто зустрічаються в повсякденному житті : властивості крохмалю, властивості білків, приготування розчинів, властивості кисню.

Хімічний експеримент пронизує  будь-який загальний метод, виконуючи в кожному випадку особливу роль , допомагаючи розв’язувати задачі навчання і виховання.

Одним із засобів виховання інтересу учнів до різноманітних видів навчальної діяльності та досягнення їх пізнавальної активності на уроках є ігри. З допомогою гри можливе досягнення міцного засвоєння учнями знань з предмета та набуття  умінь їх використання. Головним моментом , на який слід звернути увагу під час створення та використання  навчальних ігор , є залучення уваги учнів  до змісту гри , а отже , і до навчального матеріалу. Гра привчає учнів мислити, виокремлювати головне, узагальнювати, розвиває їх пам'ять , здібності.

Використовуючи гру під час навчального  процесу вчитель  зацікавлює учнів, заохочує їх до набуття знань, активізує навчальну діяльність .

Так як гра  є одним із засобів спілкування , то  я на  своїх уроках проводжу її у групах. Перевірку засвоєного матеріалу  іноді проводжу  у формі  вікторини « В гонці за лідером», «Один за  всіх всі за одного». Коли  під час проведення першої вікторини кожен учень намагається отримати якнайбільше балів сам, показуючи свої знання , то під час проведення другої вікторини , учні набувають навичок працювати в групах, розвиваючи уміння командної гри. Досить цікавою формою роботи ,на мій погляд,  при засвоєнні знань , є використання таких ігрових моментів: «Чорна скринька» , «Хто сховавсь за склом?», «Впізнай, мене!», ці ігрові моменти використовую при вивченні  речовин, опановуючи тему «Прості речовини. Повітря», «Метали», «Органічні сполуки».

Існує велика кількість методів , засобів і форм активізації пізнавальної діяльності учнів. Усі вони спрямовані на активізацію певних етапів пізнавального процесу й окремих психічних процесів. Використання різних методів, форм та засобів , забезпечить високу ефективність і результативність процесу навчання та сприятиме формуванню активної особистості.