Субота, 11.05.2024, 08:05
БІОЛОГІЯ ТА ХІМІЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ І УЧНІВ
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [7]
Новини ЧОІППО
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мої статті

Формування природоохоронної компетентності учнів через використання активних форм і методів навчання

Власний досвід роботи по формуванню природоохоронної компетентності   учнів показав , що:

1. Великий виховний вплив здійснюється внаслідок емоційного природоохоронного матеріалу , що подається учням на уроках.

2 Основна роль вчителя – це підвищення знань батьків та учнів з основ родинного, національного та природозберігаючого виховання.

3. Для здійснення екологічного виховання найбільш ефективними є активні методи навчання. Вони допомагають розкрити усвідомлення проблем довкілля і долучають учнів до різноманітної діяльності по його збереженню.

    На своїх уроках, я практикую  частково-пошукові або евристичні методи.

Вони розвивають навички пошуку , спонукають до самостійного розв’язання частини проблеми. Крім того використовую проблемний та дослідницький методи а також групові форми навчання. 

   Особливість активних методів навчання в тому, що процес навчання відбувається в груповій спільній діяльності.

Групова форма навчання дозволяє вирішувати одночасно три основні завдання:

  • конкретно – пізнавальне, що пов’язане з навчальною ситуацією;
  • комунікативно–розвивальне , у процесі розв’язання якого виробляються основні навички спілкування ;
  • соціально – орієнтаційне, яке виховує громадянські якості, необхідні для адекватної соціалізації індивіда в суспільстві.

На мою думку, особлива цінність групового (кооперативного) навчання в тому, що учні  вчаться ефективно співпрацювати в групі. І саме ці навички будуть їм необхідними в дорослому житті.

   Організацію активного навчання я здійснюю за допомогою  використання рольових та інтерактивних ігор, практичних завдань, моделювання життєвих, проблемних ситуацій, ведення дискусій тощо.

 

     Вправа «Мозковий штурм»

Використовується при вивченні нового матеріалу, або для його закріплення. Перед учнями ставиться проблемне запитання і пропонується знайти відповідь, узагальнити вивчене. Наприклад, під час вивчення теми «Значення рослин  в природі і для людини » пропонується під час мозкового штурму

1 групі – Скласти таблицю позитивного значення рослин  для людини ,пояснити її.

2 групі – Скласти таблицю негативного значення рослин  для людини , пояснити її.

Виконане завдання обговорюється, систематизується, удосконалюється.

Взагалі, вправа «Мозковий штурм» використовується на уроках біології досить часто, практично на кожному уроці.

Вправа «Активізуюча вікторина»

  Може бути використана практично на кожному уроці як при повторенні матеріалу, так и при його закріпленні. Наприклад, при повторенні матеріалу «Охороно тваринного світу» :

Виберіть правильні твердження:

  1. Зоопарк-це територія , що охороняється державою. 
  2. Екосистема – середовище життя  тварин.
  3. Найбільша природоохоронна територія це - заказник. Тощо.

Завдання для вікторини можуть бути досить різноманітними. Можна продумати запитання, відповіді на які повинні бути поширеними, логічними та обґрунтованими. Можна  дати можливість учням продовжити речення, почате вчителем . Наприклад, тема «Охорона рослинного світу » :

  1. В Червону книгу України  занесені види, що..……
  2. Червонокнижні види рослин , що зростають на  нашій території це -
  3. До природоохоронних територій належать…

Пошук інформації

- клас поділяється на групи;

- групи отримують завдання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації (дидактичний матеріал, документи, підручники, доступна інформація на комп’ютері та ін.);

- кожна група отримує завдання по темі уроку;

- визначається час на аналіз та пошук інформації;

- заслуховуються відповіді кожної групи.

Цю групову роботу, на мій погляд, краще застосовувати при вивченні різноманітності тваринного та рослинного світу. Наприклад, тема „Різноманітність птахів та їх значення. Охорона птахів ”. Кожній групі надається план відповіді:

1) представники;

2) середовище існування;

3) особливості будови пов’язані з середовищем існування;

4) значення у природі та житті людини.

Групи дають характеристику підрядам та рядам.

Синтез думок 

 Створюються 5-6 робочих груп та група експертів (сильні учні)

- на виконання завдання 7 – 10 хвилин;

- кожна група записує свій варіант відповіді на папері та передає іншій групі;

- члени інших груп доповнюють те з чим згодні, підкреслюють з чим не погоджуються;

- експерти зіставляють написане зі своїм варіантом і роблять загальний звіт;

- клас приймає участь у обговоренні загального звіту.

Учням пропонується скласти схеми. Наприклад:

- складіть схему процесу дихання;

- складіть  схему розвитку  земноводних;

- запропонуйте схему життєвого циклу  вищих спорових рослин .

Формуванню в учнів пізнавального інтересу, активізації пізнавальної діяльності сприяють  доцільно підібрані методи  організації навчально – пізнавальної діяльності учнів, а саме: словесні, наочні, практичні методи навчання

На своїх уроках  я використовую  елементи гри .

«Спіймай помилку  в шпаргалці»

Виконуючи домашнє завдання , учні  створюють  власну шпаргалку  для  однокласника,але  з декількома  помилками . на уроці  вони обмінюються  «шпаргалками» і  виправляють помилки. Після  виконання  роботи  учні зачитують  «шпаргалки» і виправлені помилки.

Складання опорного конспекту

 При вивченні теми «Гриби»(7клас) із запропонованих термінів скласти    схему : Царсво Гриби , нижчі гриби,  шапкові гриби,  паразитичні гриби,  пеніцил, дріжджі, вищі гриби і т.д. 

 

 

                               

Категорія: Мої статті | Додав: cvitlana (10.12.2014)
Переглядів: 408 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Новини освіти
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples
  • Copyright MyCorp © 2024Конструктор сайтів - uCoz