«ФОРМУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ
ПРИ ВИВЧЕННІ БІОЛОГІЇ»
Вступ
Біологія,екологія і довкілля – це терміни,проблеми і символи кінця ХХ – початку ХХІ ст. Причина екологічного лиха та катастроф полягає насамперед у свідомості людей, перевернута шкала цінностей, де на першому місці стоїть не любов до всього живого, не досягнення гармонії з природою,а збільшення споживання природних багатств, бездумне підкорення та перетворення природи.
Екологічне виховання та формування ключових природоохоронних компетентностей екологічної думки в учнів – важливе завдання сучасної школи. Формування природоохоронних компетентностей має бути безперервним процесом, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Проте її центральною ланкою є школа, оскільки саме за шкільних років формування особистості відбувається найінтенсивніше, тому екологічна освіта є творчим процесом, безпосередньо пов’язаним з розвитком, самоутвердженням і самовираженням особистості.
Організація Обєднаних націй проголосила ХХІ століття століттям біології. Знання з біології будуть потрібні людині не тільки в майбутньому , деякі можуть знадобитися вже сьогодні для того , щоб вирішити цілу низку проблем які існують і турбують суспільство та пов’язані з різними галузями біологічної науки. Тому за необхідне я поставила перед собою завдання під час викладання своїх уроків і в позаурочний час вчити моїх учнів бути природовідповідальними людьми, таким чином обрала проблему, над якою працюю «Формування природоохоронної компетентності учнів під час вивчення біології».
1.Завдання шкільної екологічної і природоохоронної освіти
Біологія як одна з навчальних дисциплін дає змогу засобами свого предмета формувати природоохоронну компетентність і здійснювати екологічне виховання учнів безпосередньо у процесі навчання. При цьому екологічна і природоохоронна освіта повинна :
– спиратися на біологічні знання учнів, розкривати їх екологічну сутність, що дасть змогу учням у майбутньому усвідомлено брати участь в охороні довкілля;
– сприяти розумінню ролі біологічних факторів, які впливають на природу, в тому числі і на людину;
– давати змогу виробляти певну позицію, що зумовлює екологічнограмотну поведінку учня.
2.Формування природоохоронної компетентності та екологічного виховання школярів при вивченні біології.
Одним із завдань шкільного курсу «Біологія»є:
- розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності і всього живого як унікальної частини біосфери;
- оволодіння технологією прийняття рішень, вільного вибору і дій у сферах життя, де перекриваються проблеми людини як живої істоти, суспільства і навколишнього середовища;
- становлення наукового світогляду; формування емоційно-ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей.
Аналізуючи шкільну програму з біології, бачимо,що екологічні питання проходять через всі теми курсу. Наприклад :
7-й клас: «Значення біології у житті людини», «Різноманітність рослин , їх значення в природі і в житті людини» , «Організми і середовище існування»;
8-й клас: «Роль тварин у житті людини», « Зв'язки тварин з іншими компонентами екосистем» , «Організми і середовище існування»;
9-й клас: «Значення знань про людину для збереження її здоров’я», «Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем»;
11-й клас: «Популяція», «Екосистема», «Біосфера», «Основні властивості живих систем», «Можливості й перспективи застосування досягнень біології у забезпеченні існування людства».
Реалізація чинної програми потребує діяльності вчителя, спрямованої на організацію пізнавальної діяльності школярів на уроці, розвиток розумових здібностей, формування емоційно–ціннісного ставлення до природи.
Питання формування природоохоронної компетентності та екологічного виховання найчастіше покладається на школу. Вважаю, що вирішення питання екологічного виховання вимагає якісних змін у всіх ланках системи освіти і виховання молоді.
3.Природоохоронна компетентність
В умовах сучасної екологічної ситуації важлива екологізація всієї системи освіти та виховання підростаючого покоління. Актуальним є створення цілісної системи екологічної освіти та формування природоохоронної компетентності учнів , а саме:
- здатність особистості приймати рішення і діяти так, щоб якомога менше завдавати шкоди довкіллю;
- прояв екологічної культури особистості у довкіллі, де вона здійснює власну діяльність і може реально впливати на її стан;
- характеристика, що дозволяє сучасній особистості відповідально вирішувати життєві ситуації, підпорядковуючи задоволення своїх потреб принципам сталого розвитку;
- здатність особистості до такої діяльності у побуті й природному середовищі, коли здобуті екологічні знання, навички, досвід, цінності актуалізуються в уміння приймати рішення і виконувати адекватні дії, усвідомлюючи їхні наслідки для довкілля;
- показник сформованості екологічної культури особистості.
Виховання бережного, уважного ставлення до навколишнього середовища, формування навичок, спрямованих на покращення і охорону довкілля, повинні стати невід’ємною частиною загальної системи навчаннята виховання.
На мою думку, екологічні питання бажано включати в навчальні плани з усіх спеціальностей. В цьому напрямі нам, учителям шкіл, є над чим працювати, адже високе почуття відповідальності за стан навколишнього середовища є одним з основних показників, що характеризує інтелектуальний рівень та моральне обличчя.
4. Формування природоохоронної компетентності учнів через використання активних форм і методів навчання
Таким чином, власний досвід роботи по формуванню природоохоронної компетентності учнів показав , що:
1. Великий виховний вплив здійснюється внаслідок емоційного природоохоронного матеріалу , що подається учням на уроках.
2 Основна роль вчителя – це підвищення знань батьків та учнів з основ родинного, національного та природозберігаючого виховання.
3. Для здійснення екологічного виховання найбільш ефективними є активні методи навчання. Вони допомагають розкрити усвідомлення проблем довкілля і долучають учнів до різноманітної діяльності по його збереженню.
На своїх уроках, я практикую частково-пошукові або евристичні методи.
Вони розвивають навички пошуку , спонукають до самостійного розв’язання частини проблеми. Крім того використовую проблемний та дослідницький методи.
Крім традиційних, у своїй практиці використовую інші методи навчання, які ми називаємо нетрадиційними. Серед них певної уваги заслуговують так звані "активні" методи навчання, особливістю яких є спонукання учнів до активності. Методи активного навчання використовую для тренування та розвитку творчого мислення учнів, формування в них відповідних практичних умінь та навичок. Вони стимулюють і підвищують інтерес до занять, активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу.
Окремі теми курсу біології дають можливість провести урок у формі тренінгу, або циклу активних форм і методів роботи. Іноді на окремих етапах уроку використовую різні інтерактивні вправи.
Найбільш цікавими та використовуваними є наступні:
мозковий штурм дискусія
капелюх скарг і пропозицій ігрові методи
капелюшна дискусія «за» і «проти» акваріум
евристична бесіда аукціон ідей
активізуюча вікторина точка опори
метод спроб і помилок експрес-тест
робота в парах, в групах знайди помилку
хрестики-нулики склади правила
Особливість активних методів навчання в тому, що процес навчання відбувається в груповій спільній діяльності.
Групова форма навчання дозволяє вирішувати одночасно три основні завдання:
- конкретно – пізнавальне, що пов’язане з навчальною ситуацією;
- комунікативно–розвивальне , у процесі розв’язання якого виробляються основні навички спілкування ;
- соціально – орієнтаційне, яке виховує громадянські якості, необхідні для адекватної соціалізації індивіда в суспільстві.
На мою думку, особлива цінність групового (кооперативного) навчання в тому, що учні вчаться ефективно співпрацювати в групі. І саме ці навички будуть їм необхідними в дорослому житті.
Організацію активного навчання я здійснюю за допомогою використання рольових та інтерактивних ігор, практичних завдань, моделювання життєвих, проблемних ситуацій, ведення дискусій тощо.
Окремі теми курсу біології дають можливість провести урок у формі тренінгу, або циклу інтерактивних вправ. Іноді на окремих етапах уроку використовуються різні інтерактивні вправи .(Додаток 1)
На своїх уроках , під час вивчення нового матеріалу використовую різні кооперативні форми навчання , наприклад:пошук інформації, синтез думок, спіймай помилку в шпаргалці.(Додаток 2)
Активізувати процес сприймання нового матеріалу допомагає складання і обговорення опорного конспекту. (Додаток 2)
Ефективним дидактичним прийомом з метою активізації пізнавальної діяльності учнів є внесення у розповідь чи лекцію учителя прийомів новизни , які відшуковують самі учні :
- Самі –самі…
- Це цікаво…
- Вони поруч…
Велику роль у підвищенні ефективності уроків біології відіграють різні види самостійної і практичної роботи учнів. Враховуючи велике дидактичне значення самостійних робіт, їх слід практикувати і при вивченні нового матеріалу, і при закріпленні та перевірці знань. Практичні і самостійні роботи дозволяють безпосередньо учневі зіткнутися з живими об’єктами.
Дуже важливо , щоб учні самостійно осмислювали навчальний матеріал і фіксували його в зошитах на всіх уроках у вигляді конспектів.
Завдання для самостійної роботи з роздавальним матеріалом бажано записати на інструктивних картках, які роздаються учням. Хід виконання завдання учні фіксують у зошитах(малюнки, схеми, таблиці, висновки, відповіді на питання).
На своїх уроках використовую такі прийоми :
- Знайдіть зайве поняття та узагальніть решту;
- Знайдіть логічну помилку;
- Перевір себе .
Активність учнів зростає , якщо уроки проводяться нестандартно, в ігровій формі. Такими можуть бути узагальнюючі уроки у вигляді «Що? Де? Коли?», урок-суд, урок-змагання, урок-КВК та інші.
Природоохоронна компетентність особистості виховується і в таких позакласних заходах , як тижні біології, місячник саду і лісу, ранки, свята на біологічну тематику, заняттях гуртків, факультативів.
5.Формування природоохоронної компетентності учнів в позаурочний час
У своїх учнів намагаюсь виробити навички бережливого використання природних ресурсів, тому залучаю їх до участі в природоохоронних заходах. Таких як:
– акції (День Землі, , «Ліси для нащадків», «Не рубай ялинку», «Первоцвіт», «Парад квітів біля школи»),
– конкурси («До чистих джерел», «Мій дім – Земля»,», «Національне дерево України», «Галерея кімнатних рослин», «Здорова планета – здоровий ти!»,
– фестивалі «В об’єктиві натураліста»;
– виставки («Новорічний подарунок» «Новорічна композиція»);
- експедиції («Моя Батьківщина – Україна»);
- Походи, екскурсії.
Під час екскурсій я загадую учням посильні для них практичні справи по охороні місцевих природних ресурсів. Таких справ дуже багато: це шефство над лісовими ділянками, очищення прибережних смуг ставків, збір плодів і насіння лугових та дерев’янисто-чагарникових рослин, охорона і підгодівля птахів, влаштування штучних гніздівель, посадка дерев, кущів, квітів, шефство над пам’ятниками природи тощо.
Активна і різноманітна пізнавальна діяльність учнів сприяє підвищенню ефективності викладання біології в школі, єдності навчання і виховання , практики і теорії, формування стійкого інтересу до біологічної науки.
Моя педагогічна діяльність — це своєрідна творча майстерня, яка допомагає розвитку навчально-пізнавальних навичок і вмінь учнів, навчає їх учитися. А разом з учнями вчуся і я сама. Як учитель, я постійно перебуваю в пошуках оптимальних методів і форм навчання, вивчаю досвід моїх колег та передові педагогічні технології.
Висновки.
Отже, формування природоохоронної компетентності учнів має вагоме значення , оскільки виконує важливу науково-пізнавальну й природоохоронну функції, має широкі можливості для поширення екологічних знань і пропаганди природоохоронних ідей серед учнів, їхніх батьків, всього населення. Всі види й форми природоохоронної роботи дають найбільший ефект тоді, коли їх застосовувати комплексно. Тому в своїй роботі я намагаюсь:
– Формувати особистість, яка здатна свідомо, активно впливати на навколишній світ;
– Розвивати в учнів уміння і навички ініціативи, самостійності, віри у свої сили;
– Сприяти виробленню активної життєвої позиції учнів, прагненню до здійснення природоохоронних дій;
– Залучаю учнів до практичної діяльності з розв’язання проблем навколишнього середовища місцевого значення.
Література:
- Л.С. Гоманова «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології», К:. 1979р.
- Н.В.Максимова и др.. «Современный урок биологии»-М.: Прсвещение- 1985г.
- А.Н. Мягков «Организация учебной деятельности школьников на уроках биологии»- М.: Просвешение-1984г.
- Е.П.Бруновт и др. «Самостоятельные работы учащихся по биологии» М.: Просвешение-1984г.
- Г.З.Бригідир «Біологія 10-11 кл., поурочне планування»-Тернопіль: Навчальна книга- 2000р.
- Є.В.Яковлєва «Уроки біології» Методичний посібник для вчителів біології 8-9клас.Запоріжжя :Просвіта- 2000р.
- Т. С. Котик «Уроки біології» Методичний посібник для вчителів біології 8-9клас.Запоріжжя :Просвіта- 2000р.
- Черницкая Л.М. Развитие познавательной активности учащихся при изучении анатомии, физиологии и гигиены человека. Минск: Высшая школа- 1983.
| 
