„Підростаюче покоління треба вчити розуміти природу як єдине ціле, бачити єдність людини і природи”

 (В.О.Сухомлинський)

Модернізація сучасної освіти передбачає удосконалення змісту шкільної біологічної освіти, переорієнтацію цілей навчання, перебудову її структури, впровадження нових технологій вивчення предмету, інтеграцію та диференціацію знань, формування цілісних уявлень про природу. Особливо важливим стає оволодіння знаннями природничих наук, а серед них – біологічними знаннями, знаннями про розвиток людської цивілізації. Саме тому біологію визнано наукою ХХІ століття. Ця наука, як ніяка інша, визначає напрями людської діяльності, корегує їх .

Естетичне виховання під час вивчення біології розглядається як органічна частина навчально-виховного процесу загалом.

Біологічна освіта має всі можливості для сприятливого впливу на серце і розум людини. Пізнання природи дарує високу насолоду тому, хто знайомиться з нею ближче.

Найбільші натуралісти Гумбольдт, Дарвін, Тімірязєв надавали величезного значення описові краси природи як потужного  поштовху до її вивчення і любові до неї.

Біологічна освіта молодого покоління допоможе зробити  охорону природи всенародною турботою і навіть більше – міжнародною.  Любов до природи – велике і складне почуття. Разом з  любов’ю до природи в молодого покоління зростає  кровна прихильність до рідного краю, рідної країни . Вона зароджується безпосередньо в дитинстві, у шкільні роки.

Справа полягає в тому, що  біологічна  освіта приводить усе молоде покоління до правильного ставлення до природи: виховує дійову любов до неї, вчить не тільки  сприймати красу  природи, але й охороняти, берегти її, розумно використовувати природні дарунки, своїми руками створювати та  збільшувати ці багатства.

Біологія як навчальний предмет вирізняється своєрідністю форм і методів викладання. У ньому вивчаються конкретні об’єкти(рослини , тварини і людина) і складні явища  живої природи та її розвитку. Це вимагає особливих форм організації навчальної роботи ( екскурсій, домашніх і позаурочних робіт учнів, позакласних занять), методів викладання з переважним застосуванням наочності та практичних робіт, спеціальних засобів навчання (наочного приладдя).

Практичні роботи на уроках, на навчально –дослідній ділянці, у живому куточку, гуртку юннатів мають велике виховне значення: вони розвивають пізнавальні інтереси, організаційні, суспільні навички, виховують  культуру праці та відчуття колективізму. Ознайомлення з природою, її красотами та багатством, особливо на екскурсіях, виховує патріотичні й естетичні почуття. Виховання любові  та  дбайливого ставлення дот природи сприяє розвитку етичних рис особистості.

Розвиток емоційно-ціннісного ставлення до природи , за словами  В. Сухомлинського, допомагає пройти  емоційну школу – школу виховання добрих почуттів. Показати неповторну красу природи , викликати  позитивні емоції, розвивати  естетичні смаки допомагають  під час проведення уроків використання : музики П.Чайковського, М. Глінки , твори Т.Шевченка, Лесі Українки, Л.Костенко, картини відомих художників-пейзажистів. Між предметні зв’язки (література-історія, література – біологія, біологія-хімія-фізика, географія-музика тощо)збагачують урок: він стає яскравим, творчим, цікавим; посилюється практична спрямованість навчання.

Перебудова психології особистості – найважливіше завдання для нас, педагогів, вчителів біології тому, що саме молодим людям доведеться рятувати природу. Молода людина, яка оволоділа екологічною культурою, усвідомить загальні закономірності розвитку природи і суспільства і зрозуміє, що історія суспільства є наслідком історії природи, що природа становить першооснову існування живого. К.Д.Ушинський називав природу одним з великих учителів і наставників. В.О.Сухомлинський говорив також про використання природи для розумового і морально-естетичного виховання. Формування екологічної культури підростаючого покоління – це загальна мета, яка ставиться перед усіма навчальними предметами, а не тільки перед біологією.

Сучасні екологічні проблеми можна розв’язати спільними зусиллями. Потік екологічної інформації повинен не лякати, а спонукати до дії. Сьогодні головне завдання вчителя біології підвести учнів до правильної оцінки теперішнього екологічного становища, до розуміння необхідності бережливого і економного ставлення до ресурсів природи. Екологічні знання відображають тісні взаємозв’язки між різними явищами природи, це сприяє формуванню в учнів цілісного погляду на природу. Екологічні знання допомагають учням виробляти певну позицію, екологічно грамотну поведінку, виховувати бережливе ставлення до природи, розкрити основні проблеми захисту навколишнього середовища від забруднення.

Моя діяльність на уроках біології спрямована на організацію пізнавальної діяльності школярів, розвиток їх розумових творчих здібностей та формування емоційно-ціннісного ставлення до природи. Підбір методів навчання, які забезпечують реалізацію цілей біологічної освіти, допомагають розвивати творчу особистість учня, формувати його життєві і соціальні компетенції, поглиблювати почуття прекрасного, любов до рідної землі, формувати відповідальне ставлення до природи й усвідомлювати місце людини в біосфері.

Ознайомлення учнів з красою рідного краю, та екологічне виховання учнів відбувається не тільки на уроках, під час вивчення програмного матеріалу, але й в позаурочний час. Це: походи та екскурсії в природу, з метою вивчення флори та фауни рідного краю, вивчення пам’яток природи, які тісно пов’язані з видатними людьми українського народу, святої спадщини України – це дуб Шевченка, що росте в с.Валки, с.Линовиця , екскурсії по екологічних стежках Чернігівщини, з метою вивчення заповідних зон та дендрологічних парків – Тростянецький дендропарк, Качанівка, відвідування  з учнями краєзнавчого музею (м.Прилуки), куточків  живої природи. Вивчення екологічних проблем своєї місцевоті, і проектування методів їх вирішення  не залишають учнів  байдужими до стану природи свого краю. Поряд з цим знайомлю учнів з красою рідного краю проводячи фотоконкурси « Вчись бачити красиве новкруги».

Проведення різноманітних форм роботи на уроках і возаурочний час дозволяє учням ближче ознайомитись з проблемами захисту і збереження природи.так під час вивчення на уроках біології 7-8 класи різноманітності живих організмів учні готують повідомлення , складають кросворди і ребуси про червонокнижні види рослин і тварин, що дозволяє ознайомитись з ними в нетрадиційній формі, а значить краще запам’ятати. Також  складають  природу вірші  і оповідання про.

Проводяться бесіди по 6-11кл.: „Вода – це кров Землі”, „Нітрати у воді та продуктах харчування”, „Пестициди – „тиха” катастрофа”, „Фастфуди – гірке задоволення”, „Ціна краси”, „Чисті продукти – здорове життя” та інші.

 В школі відмічаються дати екологічного календаря: День біорізноманіття, Всесвітній день боротьби зі СНІДом, День відмови від паління, День Землі, Всесвітній день води, День захисту довкілля, День захисту тварин та рослин тощо.

Проводяться самі різноманітні форми екологічного виховання: диспути, зустрічі за круглим столом, виступи агітбригад, вікторини, урок-суд.

На порозі третього тисячоліття в результаті науково-технічної діяльності людини природа зазнає великих втрат, спустошуються плодючі землі, забруднюються океани і річки, випадають кислотні дощі, зростає радіоактивне забруднення. Екологи застерігають: якщо теперішня тенденція природознищення збережеться, то до екологічної катастрофи не так далеко – 30-40 років. Але криза може наступити й раніше, „тому саме нашому поколінню надається шанс врятувати природу і себе від катастрофи”. Формуванню в дітей духовної потреби в спілкуванні з природою, захищати довкілля від забруднювачів повинні сприяти не тільки ми, вчителі природознавства та біології, але й класні керівники, вихователі, студенти, громадські екологічні організації.

Використана література

1. Верзи лин Н.М., КорпунскаяВ.М. Общая методики преподавания биологии: Просвещение , 1983.
2.  Газета «Інформаційно-практичний бюлетень. Все для вчителя.» Серпень 15-16 2006.
3. Науково-методичний журнал «Біологія» №35 2006.